Як впоратися з мандражем перед виходом на сцену?

Чи траплялося Вам відчувати розчарування від власного виступу після багаторазових вдалих репетицій, де все виходило чудово, тоді як на сцені щось завадило Вам реалізуватися. Тремтячі коліна, сухість у роті... Знайомі ознаки? А як же прикро потім усвідомлювати, що можна було виступити набагато краще!

Багато медиків стверджують, що всі наші хвороби – від нервів. Так і на сцені всі проблеми здебільшого теж від них, люб'язних.

З власними нервами дуже важко впоратися, але пропоную все ж таки спробувати.

Більшість людей, виходячи на сцену, видають не всі свої "100%" від якості танцю (якщо взагалі прийнятно говорити про відсотки у такій галузі). Але є й меншість - люди, які зазнають особливого припливу сил і енергії на сцені, разом з відчуттям внутрішньої свободи, що дають нерідко якісніший виступ, ніж навіть найкраща "версія" танцю на репетиції. Не обіцяю, що можна потрапити до цієї меншості, але все ж таки постараємося звести психологічні проблеми майбутнього виступу до мінімуму.

<strong>Покличте групу підтримки.</strong> Це повинні бути люди, перед якими Вам буде комфортно виступати. Попросіть їх зустріти оплесками Ваш вихід. Пам'ятайте, що всі люди легко потрапляють до влади різноманітних упереджень. Уявіть, що Ви сидите самі в залі для глядачів і раптом оголошують групу, а зал вибухає оплесками. Далі оголошують інший номер, а лунає кілька бавовнів. У Вас мимоволі складеться враження, що перший номер кращий. Він ніби отримає фору у Вашому сприйнятті. Хоча нерідко, кількість людей, що аплодують перед номером, залежить від чисельності й активності тих, хто прийшов з боку виступаючих людей. Особливо це видно на конкурсах.

Я не схвалюю забобони, але в таких справах як підготовка до виступів, хороші всі засоби підтримки спокою та впевненості у собі. Навіть <strong>талісмани та забобонні ритуали</strong>. Не соромтеся робити всі ці безглузді речі, оскільки певної міри спокою Ви зможете досягти цим шляхом.

Усім своїм промовцям я наполегливо рекомендую не дивитися номери перед виходом на сцену. Зрозуміло, це не стосується всього концерту, а скоріше 1-2 номерів безпосередньо перед виходом. Особливо це актуально на конкурсах. Навіть якщо номер перед Вами не відрізняється кардинально у бік високої танцювальної майстерності, Ви можете втратити впевненість у собі. Краще розминатися за лаштунками. Тим більше, що немає нічого гіршого, ніж вийти "сухим" (що не розійшлося) на сцену. Ви не зможете видати те, що можете не психологічним причин. Якщо в номерах перед Вами використовується музика, то постарайтеся потанцювати за лаштунками. Не дивіться на сцену, танцюйте по-своєму, незважаючи на можливу відмінність музики від характерних для Вашого напряму тем. І не соромтеся присутніх за лаштунками людей. Не дивіться, що вони не роблять того ж, що й Ви, а стоять і спостерігають усю програму з-за лаштунків аж до свого виходу. Їм гірше. Під час такого танцю не згадуйте зв'язки, намагайтеся не думати ні про що, дихати спокійно і "віддатись" музиці повністю, без залишку. Плюс корисно зробити кілька розтяжок. Тоді вихід на сцену нагадає Вам хоча б частково ситуацію повтору танцю на занятті чи репетиції у танцювальному залі.

<strong>Проблемне питання - чи варто використовувати?</strong> Я, звичайно, боюся радити Вам це. Але багатьом невелика кількість алкогольного напою допомагає зняти напругу. Особливо це актуально, якщо Ви відчуваєте м'язове тремтіння, а можливо навіть стукають зуби.

Велику роль у розслабленні відіграють <strong>дихальні вправи.</strong> Якщо Ви маєте якісь дихальні вправи, застосуйте їх до виходу на сцену. Нормалізація дихання не тільки допомагає заспокоїтись, а ще й збільшує Вашу витривалість. Танцювати із почуттям пересохлого горла не дуже приємно. Краще заспокоїтися і набрати більше кисню в тканині перед виступом за допомогою дихальних практик. Якщо Ви не знаєте таких вправ, то хоча б зробіть 4 серії по 4 дуже глибоких вдиху та видиху.

Поставте питання, чим відрізняється живе виконання танцю від перегляду телевізійної програми про цей же танець. Серед багатьох відмінностей виділяється живий контакт глядачів із танцюристами. Чи цікаво Вам було дивитися на виступ людей, які дивляться як би "в себе"? Поставте себе місце глядача. Повірте мені, глядач швидше простить Вам падіння себе чи предмета на підлогу, ніж невиразний, "бляклий" та невпевнений танець.

Якщо Вам страшно дивитися в обличчя незнайомих людей, посадіть заздалегідь близьку Вам людину на відповідне місце і дивіться потім у його очі, уявляючи, що танцюєте для нього. З такої поведінки можна отримати чимало вражень. Найцікавіше полягає в тому, що навіть коли Ви дивитеся в чиїсь конкретні очі у більшості аудиторії (хіба що крім тих, хто сидить осторонь) буде відчуття, що Ви, можливо, дивитеся на них. І це теж особлива краса - вибрати незнайому людину, яка стежить більш менш уважно за Вашими рухами, а відповідно потенційно вдячного глядача. Тим більше, що секрет Вашого вибору залишиться з Вами.

А головне, задумайтеся, для кого Ви все це робите? Правильна відповідь - для себе. Налаштуйтеся на виступ як на джерело особливих, я навіть сказав би, унікальних відчуттів, як на захоплюючу подорож у незвідану. Ви ж не хочете пропустити всю красу незнайомих видів через погляд крізь маленьку щілину між пальцями рук, якими Ви в страху закрили обличчя. Тим більше, що Вам дійсно нічого не загрожує. Спробуйте подивитися на це філософськи. Які враження Ви отримаєте від власного виступу залежить, перш за все, від Вашої позиції: <strong>що Ви очікуєте.</strong>

А що очікуєте, те й буде, тому що часто ми притягуємо в своє життя події, до яких себе ж і готуємо.